Чотири відмінності журналіста від псевдожурналіста

Журналіст	Недоброякісний пропагандист
1. Правдиво подає аудиторії джерело поширюваних ним поглядів та оцінок (ним може бути сам журналіст або, наприклад, представлена в журналістському матеріалі інша особа чи організація).	1. Ховає від аудиторії джерело поширюваних ним поглядів та оцінок: себто поширює односторонні оцінки як нейтрально-безособові («сіра пропаганда») або поширює від імені одного джерела погляди та оцінки, які насправді належать іншому джерелу («чорна пропаганда»).
2. Адекватно регулює ступінь однобічності поширюваних ним поглядів та оцінок залежно від обраного жанру (репортаж, інтерв’ю, аналітика, публіцистика тощо). Надає незалежну експертну оцінку в тих жанрах і форматах, де баланс думок є обов’язковим елементом. Відділяє оцінки від фактів.	2. Дозволяє собі більше однобічності, ніж це прийнято відповідно до стандартів обраного жанру. Змішує оцінки та факти.
3. Уміє розпізнати суспільно важливу неоднозначність ситуації і не подає її аудиторії як таку, що заслуговує на цілком однозначну оцінку.	3. Подає як «об’єктивно однозначну» ситуацію, щодо якої суспільно важливою є наявність різних оцінок чи точок зору.
4. Дотримується професійних та етичних журналістських стандартів: не поширює фейки, не приховує відому йому і важливу для обраної теми правдиву інформацію, навіть якщо вона не збігається з його власною думкою, не «підганяє» матеріал під заздалегідь задану оцінку тощо.	4. Не дотримується професійних та етичних журналістських стандартів.