Чотири відмінності журналіста від псевдожурналіста

Журналіст	Недоброякісний пропагандист
1. Правдиво подає аудиторії джерело поширюваних ним поглядів та оцінок (ним може бути сам журналіст або, наприклад, представлена в журналістському матеріалі інша особа чи організація).	1. Ховає від аудиторії джерело поширюваних ним поглядів та оцінок: себто поширює односторонні оцінки як нейтрально-безособові («сіра пропаганда») або поширює від імені одного джерела погляди та оцінки, які насправді належать іншому джерелу («чорна пропаганда»).
2. Адекватно регулює ступінь однобічності поширюваних ним поглядів та оцінок залежно від обраного жанру (репортаж, інтерв’ю, аналітика, публіцистика тощо). Надає незалежну експертну оцінку в тих жанрах і форматах, де баланс думок є обов’язковим елементом. Відділяє оцінки від фактів.	2. Дозволяє собі більше однобічності, ніж це прийнято відповідно до стандартів обраного жанру. Змішує оцінки та факти.
3. Уміє розпізнати суспільно важливу неоднозначність ситуації і не подає її аудиторії як таку, що заслуговує на цілком однозначну оцінку.	3. Подає як «об’єктивно однозначну» ситуацію, щодо якої суспільно важливою є наявність різних оцінок чи точок зору.
4. Дотримується професійних та етичних журналістських стандартів: не поширює фейки, не приховує відому йому і важливу для обраної теми правдиву інформацію, навіть якщо вона не збігається з його власною думкою, не «підганяє» матеріал під заздалегідь задану оцінку тощо.	4. Не дотримується професійних та етичних журналістських стандартів.

На Київщині знищили стратегічне обладнання, яке покривало радіосигналом 95 % України

На Київщині знищили стратегічне обладнання, яке покривало радіосигналом 95 % України: Новини України та світу

No comments

Chag Pessach sameach!

Так что там с НП?

«Миротворець» хоче запроторити журналістку Станко до «секретної в’язниці СБУ для представників Amnesty International»

Центр «Миротворець» опублікував оголошення про «збір коштів на будівництво секретної в’язниці СБУ для представників Amnesty International», помістивши поруч фото журналістки «Громадського» Анастасії Станко і підпис, що вона в очікуванні на першу чергу. Анастасія Станко розцінила це як погрозу та психологічний тиск.

Публікація під назвою «Центр «Миротворець» оголошує збір коштів на будівництво секретної в’язниці СБУ для представників Amnesty International» вийшла 26 березня. 

«Оголошуємо збір коштів на будівництво секретної в’язниці СБУ для представників т.зв. «незалежної» міжнародної організації Amnesty International, які на замовлення з країни-агресора ось уже 4-й рік її шукають і ніяк не можуть знайти. Втілимо їх фантазії і мрії в життя», – йдеться у тексті.

Нагадаємо, 15 березня «Громадське» опублікувало на Youtube документальний фільм-розслідування «Таємний ізолятор СБУ», зазначивши, що журналісти поспілкувалися із п’ятьма особами, які стверджують, що більше року утримувалися в ізоляторі Харківського управління СБУ без суду та слідства.

скріншот із сайту «Миротворець»

У коментарі ІМІ Анастасія Станко зазначила, що розцінює цей випадок як погрозу та психологічний тиск.

«Також у коментарях на Фейсбуці мені писали, що я ворог, і що таких треба знищувати. Я також хочу додати, що замість говорити, що тюрем не було, краще б провели розслідування – нормальне», – сказала вона.

«Але з іншого боку – нічого дивного в цих опусах «Миротворця» не бачу, це ж далеко не вперше вони влаштовують словесний фас на журналістів, які об‘єктивно і неупереджено висвітлюють те, що відбувається в Україні. Дивно лише одне: чому цей сайт досі існує, і чому досі не розслідується кримінальна справа про викладені «Миротворцем» персональні дані більше 4 тисяч журналістів. З іншого боку те, що ця справа не рухається, свідчить, що на захист журналістів немає політичної волі вищого керівництва держави», – зазначила журналістка.

Як повідомляв «Детектор медіа», 24 травня 2016 року Центр «Миротворець» виклав чергові списки акредитованих в Росії журналістів українських та світових ЗМІ, яких назвав такими, що «співпрацюють з країною-агресором». Від України у списку значилися, зокрема, журналіст УНІАН Роман Цимбалюк, який став відомим після того, як поставив на прес-конференції «незручні» питання Володимиру Путіну, журналістка ІА «Українські новини» Христина Бутко, журналістка телеканалу «Інтер» Юлія Крючкова.   

Також у списку акредитованих журналістів – кореспонденти провідних ЗМІ світу: «Вашингтон пост», «Ньюсвік», «Нью-Йорк Таймс», «Голос Америки» (США), «Польське ТБ», «Радіо Польщі», телеканал «Польсат» (Польща), агентство «Сіньхуа» (Китай), телеканал «Си-Би-Си» (Канада), агентство «Франс-Прес», газети «Монд», «Фігаро» (Франція) та багато інших.

У липні минулого року повідомлялося, що Слідче управління Головного управління Національної поліції (ГУ НП) у місті Києві за дорученням Прокуратури міста Києва розслідує кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 (Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) Кримінального кодексу України за фактом публікації на сторінках інтернет-ресурсу «Миротворець» списків журналістів, які начебто акредитовані у самопроголошених республіках «ДНР» та «ЛНР».

Деконструкция пропаганды: на примере репортажа НТВ